21 листопада Україна, українці світу вже ввосьме відзначили особливий день – День Гідності й Свободи. Ми, громадяни незалежної Української держави, добре усвідомлюємо глибоке змістове наповнення слів Гідність і Свобода, що знаменують собою боротьбу за нашу державність, за права людини, за людську гідність. І Помаранчева революція 2004 року, і Революція Гідності 2013 року – це не лише частинки нашої 30-річної історії, пов’язаної з відновленням незалежності, самостійності держави. Ці дві революції початку ХХІ століття – гідне продовження великої й непростої історії народу, який боровся за свою державність, за цінності, що роблять його демократичною, цивілізованою, політичною нацією.
Цьогоріч День Гідності й Свободи втретє пройшов під гаслом «Вільні творити майбутнє», що найбільш близьке сучасній молоді нашої держави, а отже й вихованцям Січового колегіуму, які вже сьогодні готові або ще готуються до власної участі у творенні гідної і вільної держави – держави вільних і гідних громадян. Під цим гаслом у форматі онлайн 21 листопада в усіх класах колегіуму пройшли виховні години, на яких колегіанти подумки долучились до всеукраїнського вшанування тих, хто виборював і сьогодні виборює й Гідність, і Свободу нашої молодої незалежної держави.
В столиці в День Гідності й Свободи на алеї Героїв Небесної Сотні відбулася Пам’ятна хода і Спільна молитва за Україну борців за її незалежність. Напевне, в цих знакових заходах учасниками були і колишні випускники Січового колегіуму, які брали участь у обох революціях, виборюючи нашу Незалежність, нашу Гідність, нашу Свободу. Бережімо їх завоювання!
МАЙДАН
(Пам’яті Небесної Сотні)
Майдан став Храмом на крові.
Незвичні – мирні небозводи.
Стоять на розі вартові
Дорогоцінної Свободи.
Чатують янголи згори,
А у наметах – їхні браття,
Щоб не задули злі вітри
Вогонь священного багаття.
З Майдану нашого не йдіть!
Не вірте в долю випадкову.
Майдан в серцях повинен тліть,
Готовий вибухнути знову…
О Україно – мій Майдан,
Уся – від Заходу до Сходу!
Я серце вирву і віддам
Заради єдності народу.
Коли ж знесилений впаду –
Впаду, як воїн на завданні.
І кожним віршем доведу,
Що й я загинув на Майдані.
Юрій Єршов-Холодний
