Паркова зона Запорізького Січового колегіуму цього травня, як ніколи, буяє всіма барвами трав і квітів. Для колегіантів весна, як правило, – найщасливіший період навчального року. Здається, що й душі вихованців навесні розквітають, співають, радіють.
Серед дерев нашого парку – чимало екзотики. Багато подарованого колегіуму друзями, добрими людьми: на щастя, на майбутнє! Дбайливі руки, щирі серця викохують кожен придбаний чи то подарований саджанець, радіючи першому листочку, першій квіточці.
Сьогодні подвір’я колегіуму прикрасили, як святкові свічечки, рожеві квіти магнолії. Здається, кожна квітка запрошує: «Радій мені! Милуйся мною, доки я цвіту!»
О дивна красо, неповторна –
Сузір’я магнолій в саду! –
це про вас, казкові диво-квіти, слово поетове. Науковці ж про магнолії розповідають таке. Ці квіти – серед найдревніших на Землі рослин. Є магнолії- дерева – до 25-30 метрів заввишки, є магнолії-кущі (до речі, Січовий колегіум має обидва зразки магнолій). Ніжнорожеві квіти, схожі на ліхтарики, з’являються на голому, безлистому гіллі і прикрашають його всього тиждень. А веселе зелене листячко з’явиться вже потім, коли квіти-ліхтарики погаснуть. Тож милуватися цією красою можемо лише кілька днів. Щоб потім згадувати ці чарівні квіти і вірити, що й наступної весни магнолії подарують нам радість і насолоду від їх краси.
Зустріла я магнолію в цвіту.
Вона ще тільки розпускає віти.
А я шукаю ще життя мету
І думаю: «Як це прекрасно – жити!»
В парку Січового цвіте магнолія. Магнолія цвіте…
