До тебе сьогодні приходив Святий Миколай?.. До мене приходив! – звучить сьогодні скрізь, де є діти. А чи приходив він до вас, дорогі колегіанти?.. Напевне, приходив. Бо ж Святий Миколай любить і шанує вихованих, добрих, чемних, щирих дітей – то ж хіба міг він обминути когось із наших учнів?.. Цікаво, що подарував він вам, дорогі хлопчики і дівчатка?.. Потім, після перемоги, про яку Святого Миколая просили і просять усі українські діти, розкажете й покажете. Добре?.. А може, комусь-таки приніс і…і… Ой, ні-ні! Всі наші колегіанти – діти супер! То хіба міг Святий Миколай дарувати комусь… лозину? Звичайно ж, ні…
І до Січового він теж завітав: шукав найкращих на Запоріжжі учнів. На жаль, він не побачив нікого з них, але не розгубився: в колегіумі тепер вже дев’ятий місяць живе близько 30 дітей-переселенців, то хіба міг Святий Миколай не завітати сюди? Погляньте, як радіють діти йому і як Святий Миколай радіє дітям. Тож усі дружно просімо Святого Миколая: «Подаруй нам, святий Миколаю, те, про що мріємо, – перемогу над ворогом і мир на рідній землі! Просимо! Просимо!» Впевнені будьмо: Святий Миколай нас чує і неодмінно виконає наше прохання. Звичайно ж, разом із нашими героями-воїнами. Перемога й мир прийдуть до нашого дому – до рідної України. Чекаймо і вірмо!
