МІНІМІЗАЦІЯ НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ ВІЙНИ НА МЕНТАЛЬНЕ ЗДОРОВ’Я ПІДЛІТКІВ

Центром громадського здоров’я України проведено он-лайн вебінар на тему «Мінімізація негативного впливу війни на ментальне здоров’я підлітків». Моті Пікельнер (соціальний робітник м Хайфа, Ізраїль) висвітлив основні шляхи психосоціальної роботи з підлітками в кризові моменти та розкрив теми.

Специфіка впливу переміщення внаслідок воєнних дій на психіку підлітків.

Підлітки дуже відрізняються від дорослих внаслідок сплесків гормонів та виникнення в цей час їх життя конфлікту взаємовідносин «батьки-діти». Прояви самостійності у прийнятті рішень, та у своїх діях починають лякати батьків попри те, що вони намагаються виростити самостійну людину. Діти починають здіймати бунт, а батьки намагаються мінімізувати такі випадки і це нормально.

В цей період підлітки задають собі 2 головних питання – чим я схожий з іншими людьми та, у чому моя особливість, чим я відрізняюсь (чим я хороший, які в мене погані риси, що мені дається легко, а що потребує зусиль)? Щоб відповісти на ці питання дітям необхідне стабільне зовнішнє середовище – будинок, рідні друзі, тобто те, що його оточує постійно.

Коли ж настає така травматична і у психічному і у фізичному плані подія як війна – виникає страх і відчуття безпечності і стабільності руйнується і може мати негативні наслідки у майбутньому. Коли дитина не відчуває себе у безпеці вона стає більш вразливою до будь яких ситуацій, людей і зовнішніх чинників. Тому першочергова задача для батьків створити умови, в яких дитина буде відчувати себе захищеною, у безпеці, щоб вони навчилися справлятися з страхом у майбутньому. Якщо людина не відчуває себе в безпеці, вона більш схильна до навіювання чужих думок та її легше дезінформувати.

Тому так важливо, щоб діти відчували себе у безпечному світі.

Як же зробити безпечні умови для підлітків? Пропонувати рішення чи ставити питання?

Перш за все, виникає думка, що можна обійняти дитину, дати чашку теплого чаю, вкрити ковдрою, щоб вона відчула себе у затишку. Проте такі дії можуть призвести до погіршення самопочуття.

Зі свого досвіду подій в Україні, спілкування з людьми, що покинули територію держави спостерігається наступне: як маленькі діти так і підлітки ведуть себе дуже тихо, спокійно і здебільшого знаходяться на одному місці, ніхто ні з ким не грається, не бігає, що притаманне дітям в звичайних ситуаціях. Дуже часто в таких ситуаціях батьки приймають усі рішення, виключивши участь дитини у прийнятті рішень.

Проте такий шлях є хибним. Діти, якщо дати їм можливість приймати прості рішення (випити чаю чи води, сидіти на місці чи допомогти в облаштуванні місця) запитати їх думку з приводу подій(ситуація страшна чи небезпечна, як себе необхідно поводити в цій ситуації, чи варто переїжджати зі свого дому в більш безпечне місце).

Важливо залучити дітей до будь-яких дій, щоб вони відчували себе корисними, могли допомагати меншим діткам або людям, які потребують допомоги, і діти відчували свою необхідність і важливість.

Групова робота з підлітками як терапевтичний мікрокосмос.

Для дітей важливо знаходитися поруч з іншими дітьми, особливо, якщо вони вирвані зі свого постійного, безпечного місця перебування, без членів своєї родини.

Деякі діти в таких ситуаціях можуть розпочати вести себе як маленькі, інші ж навпаки починають вести себе як дорослі. Тому спільне знаходження разом з дітьми свого віку дозволить їм відчувати і поводити себе на свій вік і як наслідок відчувати себе впевненіше.

Батьки повинні допомагати налагодити зв’язок з однолітками. Якщо зібрати їх в одну групу і спілкуватися з усіма разом, давати спільні завдання, залучати до спільних ігор – це допоможе їм познайомитися і стати ближчим один до одного.

Можна ставити їм питання, наприклад, який у вас вік, чи одна дитина в сім’ї, як це бути старшою, молодшою дитиною в сім’ї, які у цього плюси, які мінуси, чим ти відрізняєшся від дітей твого віку, що спільного, що ти втратив, коли переїхав, чи подобається зустрічати нових людей і як легко тобі з ними знайомитися, як люди навколо тебе справляються з даною ситуацією.

Чи любиш ти нові місця, переїжджати, наскільки тобі важче, в порівнянні з твоїми однолітками, чи відчуваєш ти страх (на 3, 6, 8 балів) і що тобі необхідно зробити, щоб знизити цей рівень страху з 8 на 6. Таке питання дозволить дітям відчути можливість впливати на ситуацію.

Розкажи, як ти зазвичай справляєшся зі страхом? Що тобі допомагає у цьому?

Є методика, яка називається «Чудо і ми» У нас є 5 органів відчуття: слух, зір, нюх, смак, дотик

Є люди, які сприймають світ очима, їм необхідно бачити все на власні очі, їм більше задоволення приносить спостерігати природу, чи милуватися гарною архітектурою, картинами.

Інші люди краще сприймають інформацію на слух і їм дуже не приємні гучні звуки, проте справжнє задоволення приносить музика, звуки природи.

Деяким через нюх легше сприймати світ, але вони погано переносять запахи, надто чітко їх сприймають.

Решті необхідно сприймати світ через дотик і відчуття м’якої тканини чи улюбленого одягу теплі обійми їх заспокоюють, проте їм дуже заважають ярлики на одягу, чи шви на тканинах.

Є люди, які відчувають справжнє задоволення від смаку їжі, вона їх заспокоює.

У кожного є 6 каналів, які допомагають нам пристосовуватися:

Тіло (прийняти душ, поїсти, відпочити, поплавати, зайнятися спортом, обійми близьких).
Когнітивний (необхідно пояснити ситуацію, поспілкуватися, адже те, що дорослому здається прийнятним, не є таким для дітей, посперечатися, довести свою точку зору).
Емоційний (людям необхідно ділитися враженнями, емоціями, які можуть бути надлишковими, інші повністю вимикають емоції; в деяких виникає почуття провини. У підлітків дуже добре проявляється емоційна складова внаслідок постійних змін в організмі, в них відчуття, що вони не стабільні і в навколишньому світі все змінюється).
Система переконань (є люди, які завжди впевнені у своїх силах, декому достатньо присутності рідних, вони вірять в їх сили для подолання будь-яких перешкод. Декому необхідно, щоб батьки сказали, що дитина з усім справиться).
Суспільство, соціум (підтримка рідних, телефонний дзвінок близьким, спілкування з людьми заспокоює, коли підліток бачить, що люди навколо справляються, то і він зможе подолати все; можливо є необхідність звернутися до професіоналів – психотерапевту).
Уява (є люди з великим внутрішнім світом, які вірять в Бога, медитують, читаючи книжки, уявляють персонажів і це для них найкращий спосіб прийти до стабільного самопочуття).

Поділити дітей на пари, запитати, який канал у них найкраще працює, запитати, що допомагало раніше, поспілкуватися з друзями.

Інструкція для батьків – симптоми стресу у підлітків.

Когнітивні (думки про кінець світу, що життя закінчилося, війна не закінчиться ніколи, що всі загинуть).
Чуттєві (дуже багато негативних емоцій, їх зміна на позитивні і навпаки).
Поведінкові (підлітки припиняють спілкування з іншими людьми, закриваються. Підліткам необхідно спілкуватися з однолітками).