Всупереч страху й невизначеності в умовах повномасштабного вторгнення російських військ на територію нашої держави, молоде покоління дивиться у майбутнє і в умовах війни набуває знань і навичок для відбудови країни та її подальшого розвитку. Саме такі цілі поставила перед собою Всеукраїнська школа з громадянської та волонтерської участі й патріотичного виховання «Агенти змін», що реалізується НЦ «Мала академія наук України» спільно з Благодійним фондом «Агенти змін», Молодіжною ініціативою «Серце в долоньках» та Центром «Ейдос» у 2022 році.
З понад 400 учасників відбірного туру з усієї України є і наші колегіанти/ки. Наразі позаду вже два етапи навчання «Цінності у світі можливостей», «Від мрії до дії. Мистецтво змін», коли учасники вчилися створювати власний рецепт стійкості, вивчали техніки стабілізації в умовах стресу, опрацьовували досвід війни та вчилися з надією дивитися в майбутнє. Вчилися рефлексувати, розпізнавати свої емоції та прислуховуватися до інших, працювати в команді, шукати спільні рішення та ідеї проєктів; отримували знання про трисекторну модель суспільства, волонтерство, державу, політику і відповідальний бізнес, про ефективну презентацію, комунікацію в проєктах, роботу медіа й мистецтво змін. Вечірні рефлексії, арт-терапія, презентації концепцій проєктів, консультації з тренерами та менторами стали особливо важливими в умовах тривожних сирен щодо повітряної небезпеки.
Набуті знання, навички наші учасники втілювали у власних проєктах, особливістю яких є те, що вони реалізовувалися в умовах війни.
Серед них і волонтерський проєкт «Смуга усмішок» Влади Колеснікової – учениці 10-Б класу Січового колегіуму для дітей тимчасово переселених осіб (ВПО) з зон активних бойових дій, тимчасово окупованих територій, які знайшли прихисток разом з рідними у Січовому колегіумі.
За мету проєкту авторка визначила внесення у життя людей, які опинилися у надзвичайних умовах, корисного різними шляхами й діями на постійній основі (проєкт тривав протягом липня).
Здійснення проєкту стало можливим, зазначає Влада, за активної підтримки адміністрації колегіуму, працівників і вчителів колегіуму, батьків, моїх друзів, однодумців, громадськості.
Найцінніше надбання – це усміхнені обличчя дорослих людей, людей похилого віку і особливо дітей, які раділи кожній зустрічі. Чому мене навчив проєкт, його підготовка, реалізація? – Передусім, вважаю, я стала сміливішою і більше впевненою у собі, адже йдучи до Школи, я сподівалася, що мені допоможуть зробити власний проєкт, тепер відчуваю, що можу робити і сама.
